andreistp (andreistp) wrote,
andreistp
andreistp

Дем'янів Лаз, Івано-Франківськ Три дні гудів трактор, а під його шум розстрілювали людей


в цій темі пропоную викладати будь-яку відому інформацію про жертв комуністичного терору у вашому місті/області в 1939-1941-х на Західній Україні.

Дем'янів Лаз
В червні 1941-го відступаючи перед німцями НКВД стратило усіх в'язнів Станіславської (Івано-Франківської) тюрми. В 1970 році після передачі на Радіо Свобода, місцевий ландшафт змінили важкою технікою (екскаватори, бульдозери), щоб завадити майбутнім спробам пошуків. В 1989-му були проведені розкопки, які тривали 40 днів. Було знайдено три могили і в них останки 539 людей, із них 129 молодих дівчат – про це свідчили заплетені коси. Більшість загиблих убиті пострілом в потилицю з дрібнокаліберної гвинтівки, для гарантії груди багатьох простромлені російським штиком.
"По 1-й категории убыло 1000 человек. По заявлению нач. тюрьмы г. Станислава ГРИЦЕНКО погребение произведено за пределами тюрьмы в вырытой для этой цели яме. Часть 1-й категории погребено на территории тюрьмы в яме."
Свідчення місцевих жителів:
"Усі ті, що йшли до лісу по дрова, чули постріли. Всюди на краї лісу стояли вартові і нікого не пускали. До тих нещасних, що були розстріляні в лісі, підвозили розстріляних із станіславської тюрми. Ранком на шляху, що вів до лісу, наші селяни бачили свіжу кров. Кров капала з машин, які перевозили небіжчиків. ... Люди говорили, що приречених на смерть заставляють самим собі копати спільні могили...". (Із свідчення Григорія Федика) "Три дні гудів трактор, а під його шум розстрілювали людей. До лісу привозили і розстріляних в'язнів із станіславської тюрми. Моя хата стоїть скраю при дорозі на Дєм'янів Лаз. Тому кожного дня ранком я бачив, що вся вузька дорога скроплена кров'ю...". (Із свідчення Богдана Вінтоняка) "... Вже при німцях ми довідалися, що в лісі є кілька могил. Про те було опубліковано в газеті, а ми, діти, першими побігли подивитися, що там розкопують. Того я не забуду, скільки житиму! Першою відкопали жінку з дитиною на руці. Вона і після смерті притискала немовля до грудей...". (Із свідчення Ольги Бігун) "... Це було приблизно 4-5 пипня. Я із своїм братом побігпи в тюрму. ... На подвір'ї тюрми ми підійшли до розритої ями. В ямі лежали трупи людей... Коли я відійшов від ями, то з братом побігли дивитися по камерах тюрми, В одній із камер було дуже багато крові. Там ще було декілька трупів, що були приперті до стінки. До другої камери коли ми прибігли, то люди говорили, що то була катівня. На столику, що був біля стінки, лежали якісь інструменти. Люди говорили, що то інструменти для катування, але я до них не приглядався. По стінах камери була кров. Там же стояла бляшана посудина, подібна на відро. Коли я заглянув туди, то побачив очі і відрізані вуха... Більше по камерах я не ходив, так як було дуже важке повітря і неможливо було дихати. Коли я вийшов на подвір'я, то під накриттям було вже трохи трупів, яких повитягували з камер. До трупів ми з братом придивлялись, тому що шукали батька. В одної жертви я бачив, що в ніс було забито два цвяхи, в іншої був знятий скальп. В одної жінки були відрізані груди, а в іншої був розпоротий живіт і плід дитини лежав їй на грудях. Люди покликали нас з братом до одного з трупів і сказали, що то наш батько. В цьому трупі не було очей і був відрізаний ніс. Деякі трупи були чорні. Люди говорили, що ті жертви вбивали струмом...". (Із свідчення Онуфрія Бойка) "... Біля однієї жінки я бачила мертву дитину, яка напевно народилася в тюрмі. Трупи були всі голі і чомусь коричневі, напевно їх вбивали струмом, в крайньому разі так тоді говорили дорослі. Це була жахлива картина. В багатьох були повикручувані ноги і руки, що було зв'язано не з передсмертною агонією, а із слідами катувань, тому що ноги і руки не держалися практично тіла. В багатьох трупів не було очей, були повиривані язики...". (Із свідчення Марії Скрипник)
Після Дем’янового Лазу ще були розкопки в центрі Івано-Франківська на території теперішнього меморіального скверу, у Посічі, у Яблунові… Загалом на Прикарпатті понад 70 місць масових поховань жертв комуністичного режиму.
Роман Круцик про "Дем`янів Лаз":
http://www.youtube.com/watch?v=lTf_duFtc5c

чому ми забуваєм українські "катині"? чому Москва не надає документи і не просить вибачення? чому не проводять люстрацію нащадків катів, як це зробила Польща?

Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 8 comments